пятница, 27 января 2017 г.

Тема: «Продукти харчування – наші друзі й вороги»
Мета. Узагальнити знання дітей про корисні і шкідливі продукти харчування; обговорити правила культури харчування; ознайомити з поняттям ГМО і ГМЇ; визначити залежність здоров'я людини від впливу на нього продуктів харчування; виховувати прагнення берегти своє здоров'я, як найдорожчий скарб, вести здоровий спосіб життя.
Обладнання: прислів'я, записані на окремих аркушах, картки із завданням, кошик з продуктами харчування (капуста, морква, цукерки, солодка газована вода «Кока-кола», чіпси, смажені сухарики з магазину, сушені в духовці сухарики, набір фруктів), дві тарілки (одна для шкідливих продуктів, друга – для корисних), обладнання для дослідів (серветки, склянки, ложка, миска)

Епіграф
«Головним скарбом життя є не землі, що ти завоював, не багатства, що у тебе в скринях... Головним скарбом життя є здоров'я, і щоб його зберегти, потрібно багато що знати».
Авіцена
Хід заходу
І. Вступне слово.
Шановні діти! Запрошую вас на урок здоров’я. Чому саме на такий урок?! Ви– майбутнє покоління нашої держави, вам зміцнювати і розбудовувати її, а це під силу витривалій і здоровій людині, яка здатна повноцінно працювати, примножувати багатства своєї країни. Згадаємо прислів’я «Цвях у гнилу дошку не заб’єш».
Бути здоровим – це ваш громадянський обов’язок. Це успішна кар’єра в майбутньому.
У всі часи люди особливу увагу звертали на своє здоров'я, піклувалися про нього, винаходили все нові й нові ліки від хвороб і способи зміцнити свій організм і залишатися бадьорими на довгі роки. Сьогодні не є секретом, що зовнішній вигляд людини, її поведінка і самопочуття залежить від стану її здоров’я, а також від піклування про нього. Отже, ще раз про здоровий спосіб життя.

ІІ. Основна частина
1.   Повідомлення теми та мети уроку.
1.1.       Мозковий штурм.
Я ставлю запитання, а вам треба дати відповіді.
Діти по черзі відповідають, вчитель корегує відповіді і вивішує на магнітній дошці попередньо підготовлені аркуші з надрукованими відповідями.
Здоровий спосіб життя – це
ü дотримання режиму;
ü заняття спортом;
ü дотримання правил особистої гігієни;
ü загартування;
ü правильне харчування;
ü Ні! Шкідливим звичкам.

1.2.       Міцне здоров’я багато в чому залежить від правильного харчування.
 Сьогодні на виховній годині ми поговоримо про правильне харчування, зокрема про продукти харчування. Тема « Продукти харчування – наші друзі і вороги».
2. Правила харчування
Правильне харчування – це основа тривалого та плідного життя, запорука міцного здоров'я, бадьорості, гарантія профілактики різних недуг. Ми їмо для того, щоб жити. А жити – це значить одержувати енергію. Але треба пам’ятати про два основні правила харчування :
·                   харчування має бути помірним. Кількість енергії, що надходить з їжею, повинна приблизно відповідати кількості енергії, що витрачається. Надлишок харчової енергії переходить в жир, що викликає ряд серйозних ускладнень в організмі;
·                   харчування має бути різноманітним. Денний раціон людини повинен містити рекомендовану кількість і співвідношення білків (м’ясо, риба, молочні продукти, яйця), жирів і вуглеводів, а також мінеральних речовин і вітамінів.
3. Дидактична гра «Шкідливі і корисні продукти харчування»
Обладнання: кошик з продуктами харчування, дві тарілки з написами «Шкідливі продукти», «Корисні продукти».
Завдання: Розподілити продукти з кошика по тарілках.
Діти по черзі вибирають продукт з кошика і кладуть на відповідні тарілки.
4. Бесіда (за вибраними продуктами на тарілці корисних продуктів)
 - Чому морква, молоко є корисними? (є вітамін А, який покращує зір);
 - Чому квасоля, крупи гречки є корисними ? (вітаміни групи В, корисні для нервової системи, для травлення);
 - Яблуко, виноград, капуст, плоди шипшини (вітамін С, який зміцнює імунітет, найкращий захисник від інфекцій).
5. Лабораторні дослідження (з тарілки шкідливих продуктів)
Вчитель. Тепер розглянемо продукти з тарілки шкідливих продуктів.
Чому ви вважаєте, що газована солодка вода є шкідливою, адже вона така смачна, запашна?
Спробуємо це дослідити.
Дослід з солодкими газованими напоями.
Опис досліду: в пластикову склянку покласти картонну «лінійку» з ватним тампоном. Крізь ватний тампон пролити газований солодкий напій. Тампон стає такого кольору як напій (червоного, зеленого).
Вчитель. Який зробимо висновок? Це хімічний барвник, який є причиною різних хвороб людини (нудота, біль у животі, алергія тощо). Найчастіше у таких напоях використовують барвник «жовтий - 5», який може викликати алергічні захворювання – від риніту до бронхіальної астми.
До того ж, у такі напої додають кислоту, ароматизатор, вуглекислий газ, що теж шкодять здоров’ю. Це можна визначити за смаком.
Дослід із солодкою газованою водою «Кока-кола»
Опис досліду: В пляшку з солодкою газованою водою «Кока-кола» кладу цукерку «Ментос». В результаті взаємодії цукерки і напою спостерігається «виверження вулкана».
Вчитель. Такий процес проходить у вашому шлунку. Вплив газованих напоїв на організм людини вивчав у 1999 р. професор з Великобританії, який дійшов висновку: ряд проблем (наприклад, хвороба Паркінсона, цироз печінки) може виникнути через уживання звичайнісінької газованої води. Крім того, газовані води тільки надають відчуття втамування спраги, а насправді вони забирають цінну воду з організму, руйнують внутрішні органи.
Дослід з чіпсами 1:
Опис досліду: на серветку викласти чіпси, притиснути. На серветці залишаються масні плями.
Висновок: При смаженні часточки їжі горять і утворюють дуже шкідливі речовини. В них багато жиру, який дає підвищене навантаження на систему травлення.
Вчитель: В результаті вживання чіпсів зникає відчуття голоду і можна пропустити обід, який є корисним. Поки організм зайнятий перетравлюванням чіпсів, він витрачає багато енергії. Цю енергію він забирає у мозку, що призводить до пасивності, знижує активність розумової праці.
Дослід 2:
Опис досліду: у склянку з прозорою водою покласти чіпси, вода стає брудною.
Висновок: Це говорить про наявність барвників, які спричиняють розлади в шлунку, печінці, а це в свою чергу впливає на всі інші органи.
Вчитель: Смажені сухарики. Вони смачні, але… Розглянемо їх. Якого вони кольору? А чи буває хліб червоного кольору? Тобто вони оброблені барвниками, які, як ми уже знаємо, дуже шкідливі.
Цукерки, шоколад, інші солодощі мають підвищений вміст цукру. Це спричиняє ряд захворювань, якщо їх вживати в необмеженій кількості.
6. Топ-10
Вчитель: Вашій увазі я пропоную 10 найшкідливіших продуктів харчування
На картках вивішую на магнітну дошку
Дієтологи раз по раз удосконалюють списки найбільш шкідливих для здоров'я продуктів. І яскраво-червоним маркером ставлять чергові табу в нашому повсякденному меню. Останній список харчових заборон виглядає так.
1. Жувальні цукерки, пастила, «мейбони», «чупа-чупси». Мало того, що цукор псує зубну емаль, хімічні добавки і фарбники, які містяться в подібних продуктах у величезних кількостях, завдають удару по всьому організму.
2. Чіпси, як кукурудзяні, так і картопляні, – дуже шкідливі для організму. Чіпси – це ніщо інше, як суміш вуглеводів і жиру, в оболонці барвників і замінників смаку. Нічого доброго не принесе поїдання картоплі фрі.
3. Солодкі газовані напої – коктейль з цукру, хімічних речовин і газів прискорює розподіл по організму токсинів. Кока-кола, наприклад, чудовий засіб від вапняного накипу і іржі. Газовані солодкі напої шкідливі і високою концентрацією цукру – в еквіваленті чотири-п'ять чайних ложок, розбавлених у склянці води. Тому, утамувавши спрагу такою газованою водою, ви вже через п'ять хвилин знову захочете пити.
4. Шоколадні батончики. Хоча в чистому вигляді какао вельми корисне, в шоколадних плитках, які надходять до нас у продаж, чисте какао міститься в мінімальних кількостях.
5. Сосиски і ковбаси. М'ясні делікатеси містять так звані приховані жири (свиняча шкірка, сало, нутряний жир), все це вуалюється ароматизаторами і замінниками смаків. Багато виробників м'ясних продуктів використовують трансгени. Так сосиски, сардельки, ковбаси на 80% (!) складаються з трансгенної сої. Деякі замінники смаку і зовсім визнані канцерогенними.
6. Жирне м'ясо сприяє утворенню бляшок холестеринів на судинах, що прискорює старіння організму, веде до виникнення серцево-судинних захворювань.
7. Майонез містить величезну кількість жирів і вуглеводів, а також барбників, підсолоджувачів, замінників. До шкідливих продуктів належить не лише майонез, але і кетчуп, різні соуси і заправки, в широкому асортименті представлені на прилавках наших магазинів. Вся річ у тому, що саме в цих продуктах натуральних компонентів найменше. А можливі наслідки споживання "смачної хімії" навіть не досліджені до кінця.
8. Локшина швидкого приготування не представляється нам сьогоднішнім дивом. Смачна, поживна, а головне – не вимагає часу на приготування. Але над "дивом" свого часу добре попрацювали хіміки, нічого не залишивши від натуральної муки.
9. Сіль порушує соле-кисловий баланс в організмі, сприяє скупченню токсинів. І хоча повністю відмовлятися від солі медики не рекомендують, скоротити кількість соленосців в своєму раціоні все-таки варто.
10. Алкоголь навіть в мінімальних кількостях заважає засвоєнню вітамінів. Окрім цього – завдає удару по системі травлення. А ще спиртомісткі продукти – рекордсмени з кількості калорій.
Проаналізувавши цей список, можна зробити висновок: більшість продуктів є для нас смачними, але вони ж одночасно і шкідливі.
7. Рольова гра «Про що розповідає упаковка»
Вчитель: А тепер давайте відпочинемо. У мене в руках кошик з яблуками, грушами та горішками. Ваше завдання: обрати той фрукт, який вам найбільше до вподоби.
Відповідно до вибраного фрукта діти об’єднуються в 2 групи
8. Робота в групах
Отже, завдання першої групи – ознайомитися і розказати, про що розповідає упаковка молока; завдання другої групи – ознайомитися і розказати, про що розповідає упаковка сухариків.
8.1. ГМЇ (генетично модифікована їжа) та ГМО (генетично модифіковані організми).
Генетично модифікована їжа (ГМЇ) – це продукти харчування, отримані з генетично модифікованих організімів рослин, тварин і мікроорганізмів.
Генети́чно модифіко́ваними організмами (ГМО) називають організми, генетичний матеріал яких був змінений шляхом, що не відбувається в природних умовах.
9. Колективне складання правил раціонального харчування
Існує багато рекомендацій щодо раціонального харчування, однозначних правил немає. Тому я пропоную вам скласти правила самостійно.
Діти на аркушах записують правила і зачитують:
 - харчуватися помірно, але різноманітно;
 - харчуватися з урахуванням вікових потреб, фізичного і розумового навантаження;
 - дотримуватися режиму харчування;
 - уживати молочні страви (молоко, кефір, твердий сир, масло, каші тощо);
 - вибирати свіжі овочі та фрукти;
 - помірно вживати м'ясо, яйця;
 - не відмовлятися від уживання рибних страв, бобових;
 - не вживати надмірно сіль, цукор, гострі страви, копченості;
 - солодощі вживати лише зрідка;
- не вживати алкогольні напої;
 - основу харчування повинні становити хліб, картопля, крупи.
ІІІ. Рефлексія
Відкритий мікрофон
Здорова людина – це …
ІV. Заключне слово вчителя.
Здоров’я – найдорогоцінніший скарб, який дуже легко можна втратити, якщо неправильно харчуватися. Бережіть його, зміцнюйте і примножуйте. І пам’ятайте – від вас залежить, чи зумієте ви зберегти його на довгі роки.


Література
1.     Журнал «Відкритий урок : розробки, технології, досвід.» №3, 2008р.
2.     «Година спілкування». Видавництво «Ранок», 2008р.
3.     Класному керівнику. Усе для роботи. Науково-методичний журнал. – 2009. № 2, № 7
4.     Кульчицька О. М. Шкільні свята. Навчальний посібник. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2005.
5.     Позаурочний час – 2009, - № 5-6

6.     Виховні години. 7 клас. Бондарчук Г. М., Тимочків М. М. Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2006.
Тема: Леліють квіти різнобарвні
Мета: розкрити учням красу природи рідного краю, змусити дітей замислитися над своїм призначенням, як вінця Природи, поглибити знання учнів про рослини, їх походження і значення у природі та житті людини; розвивати пізнавальний інтерес; ви­ховувати в них відповідальність за кожну частку природи; розширити знання про лікарські рослини та їх властивості, а також розуміння взаємозв'язків у живому світі, формувати шляхетність почуттів.
Обладнання: Композиції із живих квітів та виставка учнівських творчих робіт на тему «Природа і ми»; Український вінок з кольоровими стрічками.
♦   Вступне слово вчителя.
Дорогі діти! Кожен з вас знає, що людина — це маленька частинка Всесвіту, частинка природи Землі. З прадавніх часів вона була нерозривно пов'язана з природою. Здавна люди віри­ли у богів-покровителів усього живого на Землі. Такою покрови­телькою рослин у стародавніх римлян була богиня Флора. Тому сукупність рослин усього світу ми називаємо флорою.
Рослинний світ нашої планети надзвичайно багатий і незрів­нянно красивий. Саме він надихав і надихає тепер художників і поетів, композиторів до створення безсмертних шедеврів. Вони черпали натхнення у веселковій палітрі квітів і досконалості форм живого світу.
Велика і чудова українська земля. Неозорі степи, зелені Карпати, поліські пущі, широкополі лани... Кожна доріжка, деревце, колосок, квітка, травинка — невід'ємні часточки її природи, її багатства і краси.
Сьогодні на святі наших барвистих друзів-квітів замисліться на хвилинку: що вам відомо про дзвіночки, троянди й айстри, які палахкотять під вікнами ваших осель? Сьогодні ви ліпше пізнає­те їх, що викличе ще більшу шану і любов до квітів.
Ведучий. Вірш Петра Старости «Квіткові візерунки».
Узбіч дороги височать
Земні зіниці синяви —
Стрункі петрові батоги.
Здійнялись над ставком заграви.
У листі сяйвом пломеніють,
Квітують у воді купави,
З проміння сонечка зоріють.

Високі стебла обліпили
Великі квіти і яскраві.
Мов вишиванкою укрили
Подвір'я мальви височаві.

Немов підморгують привітно,
Складати можна з них узори.
Всі барви радуги дарують
Улітку й восени майори.

В багряні осені горять,
Ясніють фарбами людини,
Мов наречені, скрізь стоять
Цнотливі, лагідні жоржини.

Леліють квіти різнобарвні,
Голівки пишні майорять.
Оселі ними світлі, гарні —
Їх айстри ніжні чепурять.
Входить Флора з хлопцями, кожен з яких тримає в руках букетик квітів.
Ведуча. Сьогодні ми відчинимо двері до дивовижної скарбниці богині Флори.
Флора природи богиня,
Зелен-роду берегиня,
І вродлива, й сановита,
Вся квітами оповита.
Розвиває квіти всюди,
Аби радість мали люди.
Флора.
Є зорі небесні — веселі й сумні,
Вони пустотливі, наївні, як діти.
Чи знаєте ви, що є зорі земні,
Чарівні, звабливі, замріяні квіти?
1-ий учень.
Що каже свіжих квітів жмутик?
Про що їх мова непроста?
Верба одвертість, айстра смуток,
Лілея біла чистота.
2-ий учень.
Конвалія любов таємна,
А мак то цвіт, що не згаса.
Лавр завжди успіх, слава певна,
А мальва холодність, краса.
3-ій учень.
Дзвіночок польовий то вдячність,
То любов свята.
Нарцис то горда необачність,
Волошка ніжність, простота.
4-ий учень.
Саранка-лілія — сміливість,
Півонія — життя сто літ,
Фіалочка — сором'язливість,
Любов минуща — первоцвіт.
5-ий учень.
Ми любили квіти дарувати,
Й коли настане слушний час
Все те, що хочемо сказати,
Букетик висловить за нас.
Учні виходять.
Ведучий. Люди всього світу збирають квіти не лише в буке­ти, а й сплітають їх у вінки. Вінок у багатьох народів — це діво­ча прикраса з живих або штучних квітів, колосків, гілок, листя, кольорового пір'я тощо. Він був обов'язковим атрибутом вбрання нареченої (іноді й нареченого) на весіллі, а також у деяких зви­чаях та обрядах.
Загалом налічують 77 видів вінків. Лавровим уквітчують переможців. Терновий вінок — символ страждання. Є весіль­ні, шлюбні, обрядові й ті, що одягають на Спаса, на Івана Купала тощо.
Ведуча. Є й український вінок — символ молодості, кохання, що визначає долю дівчини. Молодиця та покритка не мали права прикрашати голову вінком. Наречена носить вінок із барвінку — символ прощання з дівоцтвом. Якщо на неї гляне нелюб — вінок в'яне, якщо коханий — розцвітає.
На сцену виходять дівчата, несуть квіти, стрічки, сідають пів­колом, збираються плести віночок.
1-а учениця. Плести вінок — то ціла наука. І сором дівчи­ні, в якої стрічки пов'язані недбало. Тут існують певні зако­ни. Наприклад, найпершу у віночку посередині в'яжуть світло-коричневу стрічку — символ землі-годувальниці. Обабіч неї жовті стрічки — символ сонця, за ними — світло-зелені — уособлення краси та молодості. Потім голубі чи сині — символ води і неба (дають силу і здоров'я); жовтогарячі — символ хліба, фіолето­ву — мудрості, рожеву — символ достатку, врожаю.
В'яжуть іноді й білу стрічку, кінці якої повинні бути розши­ті сріблом і золотом: на лівому кінці вишивають сонце, на пра­вому — місяць. Невишиту стрічку не пов'язують, бо це символ пам'яті за померлими. Люди вірять в силу стрічок, тому що вони оберігають волосся від чужих очей. Відміряють стрічки по довжи­ні коси і відрізають трохи нижче, щоб її сховати.
2-а учениця. Дівчата носять віночок з трьох років. Перший плела мати, змочувала в росах, поки сонце зійде. У віночок вплі­тала чорнобривці, незабудки, барвінок, ромашки. Кожна квіт­ка лікує дитину: чорнобривці допомагають позбутися головного болю, незабудка та барвінок поліпшують зір, ромашка заспокоює серце.
Для семирічної дівчинки плетуть віночок із семи квітів і вперше вплітають квіт яблуні. То цілий ритуал: батько торка­ється вінком голівки дівчинки і промовляє: «Мати яблуня, дити­но моя...» і просить у неї здоров'я і долі для дитини.
3-я учениця. Українські дівчата влітку ходять з непокри­тою головою, обвиваючи її стрічкою, а на свята одягають вінки. А всього в українському віночку 12 квіток, і кожна з них є сво­єрідним лікарем і оберегом. Особливе місце у віночку займають мальва, рута та півонія, що символізують віру, надію, любов. За легендою ці квіти були колись сестрами.
4-а учениця. Жили собі три сестри, які лікували людей. Проте допомагали вони лише тим людям, які не вчинили ніко­му зла. Ось одного разу постукав хтось до хати.
Хто там? спитала Мальва.
А чи тут живуть дівчата-красуні, які всіх лікують? від­гукнувся Вітер.
Тут, а ти хто будеш? запитала Рута.
Вітер я. Зимовий Вітер, відповів той.
То заходь, промовила Півонія, на що скаржишся?
Сили втрачаю. Не можу з морозом змагатися, розпо­вів Вітер.
А чи добре серце маєш? спитала Мальва.
А що таке серце?
Чи зробив ти щось добре людям? поцікавилася Рута.
А що таке робити добро? зніяковів Вітер.
Ми не можемо лікувати твою хворобу. Ми лікуємо лише добрих людей, пояснила Півонія.
Розсердився Вітер, дмухнув на сестер, і впали вони заморо­женими квітами. А навесні висадили їх люди під вікном і біля криниці. З того часу милують вони всіх своєю вродою.
1-ий учень. Найпочесніше місце належить деревію. Хоч би де росла ця рослина, вона завжди цвіте. Тому внесли її люди у ві­нок як символ нескореності. Як символ сили, вплітають у вінок листя дуба. А ось цвіт яблуні й вишні — символ материнської любові, калина — символ кохання, вірності, краси та дівочої вро­ди, символ України. А любисток і васильки були колись птаха­ми, що вчили людей любити одне одного, бути щирими. Та коли померли, то відродилися любистком і васильками. Люди люблять їх за цілющі властивості. Тому й у віночку це символ відданості. Ромашка у вінку — наймолодша за віком, її вплітають разом з ке­тягами калини та цвітом яблуні, вишні, переплітають з батіжком хмелю — символом розуму та гнучкості. А цвіт маку долучають у віночок лиш ті дівчата, в чиїх родинах хтось загинув у боротьбі з ворогом. До того ж мак це туга і печаль, яких український народ зазнав немало у боротьбі з татаро-монгольською навалою. Тому й склали про мак пісню-легенду.
Звучить сумна мелодія, учень читає легенду.
2-ий учень.
Все ближче, ближче вороги,
Злостивий усміх рве їм губи,
Отак і лічить землю згуба,
Жадібна, дика, навісна,
В краплинах крові і багна.
Козак на них поглянув строго,
Й рознісся крик посеред поля,
На стремені торгаш завис,
І кінь його поніс, як біс.
Бере ординця переляк:
То це шайтан! Це не козак!
Козак всміхнувся в довгі вуса:
З шайтаном я не вперше б'юся,
Дізнались, хто такий козак,
Якого люди кличуть Мак!
Озвався постріл над рікою,
І на коня схиливсь козак:
Пропав козак! загинув Мак!
Ординці кинулись до нього.
Козак на них поглянув строго:
Ні, не загинув я, кати,
Поміж людьми мені цвісти!
Кати підводять вгору зброю:
Твій цвіт життя вже за тобою,
Козаче, зробимо отак:
Шаблями скрешемо на мак.
Ординці воїна скришили,
На землю впало тіло біле,
І наче зерно проросло...
А влітку маком зацвіло.
5-а учениця. Особливо важливі вінки весільні. їх плетіння супроводжувалося піснями. Під ці пісні виконувався обряд роз­плітання коси — прощання з дівоцтвом. На долівці стелили біле полотно, на якому ставили хлібну діжку, а зверху клали подуш­ку. Молода сідала на неї (на Прикарпатті сідала на вкрите кожу­хом ярмо) і брат розплітав косу, після чого дівчата прикрашали голову нареченої весільним вінком. У давні часи ці дії викону­вала мати. За гуцульськими традиціями не можна було знімати віночка аж до весілля через повір'я якщо він загубиться, то наречену чекатиме нещастя. Основу весільного віночка випліта­ли з барвінку.
Стара легенда розповідає, що жили колись на білому світі чоловік і жінка і був у них син-одинак на ім'я Бар. Коли ви­ріс він і став гарним парубком, то покохав дівчину-красуню, що звалася Вінка. Та в Бара була закохана інша дівчина, мати якої була відьмою. Хотіла вона причарувати хлопця та не вдалось їй це. І ось у день весілля йшли Бар та Вінка до церкви, щоб узяти шлюб. Раптом з'явилася відьма, окропила їх якимось відваром зілля і проголосила закляття. За мить молодята щезли. Впала Барова матінка на те місце і скропила землю сльозами. Сталось диво: зазеленіли дрібні зелені листочки, уквітчані блакитним цвітом. А назвали його Барвінком. З того часу тягнеться він до людських осель, до батьківських могил. І дівчата вплітають його у свій весільний вінок.
6-ий учень. Крім «вікових» віночків, в Україні є і ритуаль­ні, магічні. Вінок Спаса плетуть навесні, як заквітнуть яблуні. Додають ще й вишневі листочки. Одягають вінок лише на Спаса (19 серпня). А на Івана Купала (7 липня) плетуть купальський вінок із польових трав і квітів. Уночі дівчата опускали свої він­ки на воду: якщо попливе, то дівчина цього року вийде заміж, якщо пристане до берега, то ще рік сидіти у дівках, але якщо вінок потоне, то треба чекати нещастя.
Особливе місце у купальському вінку відводять волошкам, гарним, ніжним квітам, про які складають ліричні вірші, співа­ють романси, розповідають легенди.
Під супровід мелодії учень розповідає легенду.
2-ий учень.  Петро Староста. «Легенда про васильки».
Жив парубок Василь в селі.
Один-однісінький в сім'ї.
Своєю вродою примітний
Та з усіма завжди привітний.
Блакитні очі хлопець мав,
Ніхто подібних не стрічав.
Любили красеня дівчата,
І щиро заздрили хлопчата...
Якось у поле він пішов
І в житі дівчину знайшов.
Чарівну, з русою косою,
Що світ затьмарила красою.
Сподобав дівчину Василь,
В очах її незвична синь
Його покликала з собою,
В село далеке за рікою.
Згодився парубок іти
І долю там свою знайти.
Не думав хлопець, що білява
Русалка водяна лукава.
Зачарувала хлопця враз:
Забув про рідних і про час.
Обоє мило воркували,
Сором'язливо жартували.
Закоханий Василь не чув,
Як вітер в небі грізно гув.
Русалка весело сміялась
Сама у хлопця закохалась.
Дивилась в очі голубі
Та нишком думала собі.
І душу краяла розлука,
А в серце стукала розпука.
Пустити хлопця не змогла,
До броду в річці повела.
Коли любов палку збагнула
На диво-квітку обернула.
А як була, мов синь води,
Лишила Василя сліди.
Щоб з ним улітку зустрічатись
І квітом неба милуватись...
Співає жайвір, літній птах.
Русалки бродять по житах.
Волошки голубі збирають,
У коси квіти заплітають.
Всі ідуть зі сцени.
Ведучий. Квітами зустрічають новонародженого, ними про­водять людину в останню путь. Ними прикрашаються, йдучи на бал, в театр. Квітами вітають іменинника, наречену, їх дарують артистам. Одне слово, не буває події веселої чи сумної, яка б обі­йшлася без квітів, бо вони є виявом особливого ставлення до того, кому призначені.
Ведуча. І в сиву давнину, і сьогодні квіти супроводжують нас усе життя, пробуджують у нас людяність, щирість, сердечність і доброту. Недаремно народ возвеличував їх у піснях, казках, ле­гендах, у творах образотворчого мистецтва.
Звучить «Віденський вальс», на сцену піднімаються діти в кос­тюмах квітів з букетами, віночками, композиціями, кружляючи, роблять почесне коло, все ставлять на столи.
1-ий учень.
Квіти ввібрали промінчики сонця
І веселкові палкі кольори.
Тішачи душу, цвітуть під віконцем,
Сонце всміхається квітам згори.
Руки ласкаві ці квіти плекали,
Добрі серця їм любов віддали.
Гляньте, які композиції склали
Диво-букети на свято прийшли!
Ведучі оголошують переможців виставки-конкурсу на кращу квіткову композицію, вручають призи. Діти в костюмах квітів вихо­дять на край сцени і читають вірші.
Ромашка.
Я Ромашка, скромна і біленька,
На полях і в квітнику росту.
В мене серце жовте, золотеньке,
Ціле літо я цвіту, цвіту...
Всюди я своїх сестричок маю:
І на грядці, в лузі, у гаю,
Від землі я сік живий приймаю,
Людям щиро все передаю.
Мир несу до хати і кохання,
В кольорі невинність, чистоту.
Тож в букет ромашку без вагання
Ставте скромну, ніжну і просту.
Гвоздика.
До мене всіх прикована увага.
А я гвоздика квітка-дивина.
Це мужність, стійкість і сама відвага -
Чоловікам призначена вона.
Як в гості ви йдете до чоловіка,
Найкраще з того, що б хто не приніс
На довгій ніжці чарівна гвоздика,
Як визнання його найкращих рис.
Лілія.
Я — біла лілія — і чистота, і свіжість.
А ви зайдіть під час цвітіння в сад.
В нас грація підкреслена і ніжність,
І дивний, тонкий, чистий аромат!
Тому ще так дівчаток називають
Дають дитині Лілія ім'я.
Дівчатка теж, як квіти, розцвітають,
Красунями стають такими ж, як і я!
Айстра.
Я Айстра, хоч сумна, але багата
На різні форми, різні кольори,
Мене з любов'ю прийме кожна хата,
Мене так гріє сонечко згори.
А жаль за тим, що літо догоряє
І хмари насуваються сумні.
Та й холод аж до серця допікає
І обпікає пелюстки мені.
І кажуть люди, схожі ми з зірками,
Із самоцвітів народились всі.
Як диво-зорі, що вгорі над нами,
Ми стоїмо у вранішній росі.
Жоржина.
Тепло і ніжність сонце віддавало
Я кольори ввібрала геть усі.
І від тепла сама, як сонце, стала
Й пелюсточки скупала у росі.
Я гарна квітка, запашна Жоржина.
 Про осінь нагадала вам, мабуть,
Тому я людям розказать повинна
За мною скоро холоди прийдуть...
Троянда.
Зацвіла на скелі кам'янистій
Скромна квітка і непоказна,
З річки промінь відбився іскристий,
Ним втішалась ранками вона.
А внизу троянда красувалась
В сукні з оксамиту і парчі,
В сонечку веселому купалась,
Умивалась росами вночі.
І сміялась:
Ой, мамо, шипшино,
Краще б тобі зовсім не цвісти,
Квіт мій радісно зірве людина,
Ну а ти, кому потрібна ти?
Ти зросла донизу головою
На камінні дикому в траві...
Шипшина.
А шипшина з брили кам'яної
Важко брала соки життєві,
Силу сонця й скелі, де зросла,
І червону кульку на стеблині,
Щедро вона всю перелила,
Щоб у дар віддать її людині.
І настій з червоних тих жарин,
Дав людині кам'яної сили,
Врятував від темної могили
І повів до світлих верховин.
Хризантема.
Ми найпізніші квіти в нашім краю.
Тому й на свято йду пізніше всіх.
Людей зустріла, хоч я їх не знаю,
Але на свято запросила їх.
Вони здивовані і дуже вже незвичні,
Якісь, напевно, навіть неземні,
Але вони всі дуже симпатичні
І дуже добрі, так здалось мені.
Під супровід музики діти виходять.
Ведучий. Сьогодні ми дізналися, з якою шаною українці ставляться до кожної рослини: вони були оберегами, ними лікували, остерігали від зла. Скільки легенд, пісень, поетичних рядків склав наш народ про свої улюблені рослини.
Ми повинні вчитися у своїх предків шанувати природу, адже ми також є її частинкою і без неї ми не можемо жити на Землі.
Ведуча. Тож давайте будемо любити свою землю, берегти природу рідного краю. Нехай кожна рослинка, кожен листочок стануть нам дорогими. Бо це наша земля, нам тут зростати, бу­дувати своє життя, а кожен з нас хоче збудувати його щасливим. Візьмемо ж наснаги від рідної природи.
Зрозуміймо свою спорідненість із навколишнім живим сві­том. Коли ми це відчуємо, то в кожній нашій душі забринять слова:
В природі все буденне і святкове,
І дивне, й незвичайне, і просте,
Є зміст в листку,
Є зміст в пташиній мові,
В усьому, що зів'яло і цвіте.
Все загадкове, потаємне й зриме
Нашіптує мені: люби, живи!
І грає вітер синіми очима
На променях зеленої трави,
І чую я, як в серці зріє слово.
І папороть надій моїх цвіте...
В природі все буденне і святкове,
А може, просто кажучи, — святе!




Література
1.  Буган Ю. В., Тимчишин О. І., Борисюк С. В. Дозвілля школярів. — Тернопіль, 1997 р.
2.  Вельбрехт Д. О., Токар Н. Г. Позакласні екологічні заходи. — Харків, 2003 .
3.  Воропай О. Звичаї нашого народу. — Київ, 1991.
4.  Похила Л. С, Степанюк А. В., Яцун Г. В. Народна му­дрість та її використання в процесі вивчення біології. — Тернопіль, 1992.
5.  Похила Л. С, Яцук Г. Ф., Гдаль Б. Б. Використання кале скарбниці народних знань у процесі вивчення біології. — Тернопіль: Мандрівець, 1998.

6.  Скуратівський В. Берегиня. — Київ, 1987.